На початку 1963 року Євгенія Никодимівна здійснила велику роботу по збереженню пам’яті про свого чоловіка. На цей час припадає листування Шевальової з дослідниками історії радянської психіатрії Дмитром Федотовим та Миколою Івановим, а також написання  власних спогадів про чоловіка та збір різноманітної інформації. Одним з “наслідків” цієї роботи є небагатослівна записка художника В. Цимпакова, яка повідомляє цікаві подробиці про характер і вдачу  Євгена Шевальова. До речі, саме В. Цимпаков є автором портерту вченого, який з 1978 року зберігається у музеї історії Одеської психіатричної лікарні.

Портрет Євгена Шевальова авторства В. Цимпакова

 

МОИ ВОСПОМИНАНИЯ ОБ ЕВГЕНИИ АЛЕКСАНДРОВИЧЕ, ПРОФЕССОРЕ ШЕВАЛЕВЕ

 

Знал я Евгения Александровича на протяжении многих лет. Довольно часто мы встречались на художественных выставках, так как Евгений Александрович любил живопись и, видимо, старался не пропускать нового в мире искусства. Зная Евгения Александровича, как большого специалиста-психиатра, я всегда ценил в нем доброго, хорошего, отзывчивого, в высшей степени скромного человека.

Помню, как охотно я работал над портретом Евгения Александровича, когда получил его согласие на позирование.

Художник В. Цымпаков

25.3.63.