Гумористичний вірш Євгена Шевальова, натхненний тривалим зволіканням із відкриттям окремої психіатричної клініки Одеського медінституту. Шевальову все ж вдалося зрушити справу з місця і 16 січня 1927 року клініку було відкрито.

Лейтмотив кантати «денег нет» цікаво співвідноситься із повторюваним у мемуарах Євгенії Шевальової одвічним питанням: «как дальше жить и на какие средства жить?».

В родині Шевальових, в якій було четверо дітей, сестра і домробітниця, де чоловік і дружина працювали на 2-3 роботах і все одно кілька раз потрапляли у ситуації повного безгрошів’я, фраза «денег нет» цілком могла викликати нервовий сміх навіть тоді, коли Євген Шевальов був професором з дуже пристойним окладом 180 рублів.

Євген Шевальов з колективом кафедри психіатрії Одеського медінституту. 1932 рік.

 

ТОРЖЕСТВЕННАЯ КАНТАТА ПО СЛУЧАЮ ОТКРЫТИЯ КЛИНИКИ

 

Нам клинику построить

Наш ректор обещал,

Но сколько это стоит,

Он сам тогда не знал.

 

Когда ж дошло до дела,

Настал последний час,

Нам объявили смело,

Что денег нет у нас.

 

Что делать нам прийдется?

Без денег не начать!

Ужель нам остается

Еще сидеть и ждать?

 

Коган, Калашник, Мирельзон

Дружно спешат со всех сторон,

Работа

Одна забота

Но в том секрет,

Что денег нет!

 

О чем бы мы ни стали

Просить в нужде своей,

Твердят: ведь мы вам дали

Сто пятьдесят рублей.

 

Что с этакою суммой

Возможно совершить

Одна у всех нас дума

О том, как всем нам быть?

 

Коган, Калашник, Мирельзон

Дружно спешат со всех сторон,

Работа

Одна забота

Но в том секрет,

Что денег нет!

 

Но все-таки отважно

Пускаемся мы в путь.

В конце концов не важно –

Устроим как-нибудь.

 

Коган, Калашник, Мирельзон

Дружно спешат со всех сторон,

Работа

Одна забота

Но в том секрет,

Что денег нет!