Єдиним документом, який розповідає про життєвий шлях Тетяни Шевальової є її коротка автобіографія, датована 1961 роком (наводиться вище). Інші згадки епізодичні.
З мемуарів матері відомо, що у віці 7 років Таня врятувала сусідське немовля під час розливу стрімкої річки у селі Стіна (Вінницька область). У 1950 році Тетяна організує колону альпіністів на першотравневій демонстрації в Одесі – отже, вона так само захоплювалася активними видами спорту, як і інші Шевальови. Із заяви Євгенії Никодимівни про збільшення житлової площі випливає, що на початку 1960-х Тетяна ще не мала самостійного житла. Останні згадки належать Андрію Шевальову, який в одному з листів скаржиться на характер сестри, яка в останні роки життя страждала на старече слабоумство. В інтерв’ю Фонду Спілберга Андрій зазначає, що Тетяна і Тамара не були задіяні у порятунку пацієнтів психіатричної лікарні.
Обидві сестри так і не створили родини: діти Шевальових належали до покоління, в якому значна частина молодих чоловіків загинула у війні.
Найбільш вагомим архітектурним проектом, до якого була причетна Тетяна Шевальова, є будівля Оперного театру в Ашгабаді (нині Музично-драматичний театр Туркменістану).
Померла Тетяна Шевальова 10 червня 1995 року на 82-му році життя.
Діти Євгена та Євгенії Шевальових: Володимир (1910), Тетяна (1913), Тамара (1917) та Андрій (1919)
АВТОБИОГРАФИЯ
Родилась 25 октября 1913 года в Ленинграде в семье научных работников. Отец – профессор, доктор медицинских наук, основал в Одессе психиатрическую клинику и психиатрическое отделение Психоневрологического института. Мать – кандидат медицинских наук. Брат профессор, доктор медицинских наук, другой брат кандидат медицинских наук, сестра защитила диссертацию на степень кандидата филологических наук.
В 1929 году я закончила школу. В 1930 году поступила в Одесский художественный институт на живописное отделение. В 1931 году перевелась на архитектурный факультет Одесского института инженеров гражданского и коммунального строительства, который закончила в 1936 году с оценкой «отлично». Дипломный проект был направлен в Киев на выставку.
После окончания института 4 года работала в Москве. Вначале в мастерской Моссовета №2, потом в Росстройпроекте.
В 1940 г., заключив договор на 1 год, поехала в Среднюю Азию. Работала в Ашхабаде в Госпроекте в бригаде московских архитекторов под руководством арх. Бурова над разработкой технического проекта оперного театра в гор. Ашхабаде. Авторы проекта академик Щуко и профессор Гельфрейх. В 1941 г. принимала участие в Всесоюзной выставке молодых советских архитекторов в Москве. С 1943 по 1944 г. работала в Одесском университете в должности лаборанта на кафедре архитектуры и инженерных конструкций.
С 1944 по 1948 г. работала ассистентом на кафедре архитектуры Одесского инженерно-строительного института. Руководила следующими дисциплинами: архитектурное проектирование, рисунок и акварель, теория классических архитектурных форм, полихромия. С 1948-49 года работала так же старшим лаборантом, продолжая вести ассистентский курс.
С 1949 г. по 1953 г. работала в проектном институте №3 сначала в строительном отделе в качестве архитектора, затем в техотделе инженером.
С 1953 года по настоящее время работала старшим архитектором в Облпроекте, который потом был переименован в Гипроград.
24.10.1961 г.
Тетяна Шевальова (на задньому плані у центрі) у складі колони одеських альпіністів. 1 травня 1950 року.